Зола помічниця

        Проблема виснаження ґрунту – втрата життєво необхідних рослинам поживних елементів,  питання, яке з кожним роком стає все гострішим та глобальнішим.
        Найбільш складними є кислотні ґрунти, площі яких в Україні інтенсивно збільшуються.  Цьому сприяють:
        -  значні внесення фізіологічно кислих добрив (аміачна селітра, сульфат амонію, суперфосфат, амофос)
        - природне вилуговування ґрунту (декальцинація)
        - зменшення об’ємів внесення органічних добрив.
       Кислі ґрунти бідні вмістом кальцію і магнію. Також вони містять окиси алюмінію та заліза, які перешкоджають засвоєнню рослинами поживних елементів.
       Як впоратися з цією проблемою, використовувати натуральні добрива  та при цьому підвищити врожайність – питання, яке сьогодні бентежить кожного фермера.
       Допоможе у цьому дуже простий та доступний компонент – ЗОЛА.
       ЗОЛА – мінеральний залишок, який утворюється при спалюванні органічних речовин. Це унікальне калійно-фосфорне добриво, яке містить до 30 мінеральних компонентів та мікроелементів. Зола багата на калій, кальцій, фосфор, магній, сірку, і при цьому в ній немає ХЛОРУ. Це вагома перевага, тому що хлор негативно впливає на зростання багатьох культур (капусти, картоплі тощо).
       Вміст великої кількості кальцію робить золу гарним лужним добривом, що здатне швидко розкислювати ґрунти. Вона поліпшує ґрунтову структуру та створює сприятливі умови для розвитку мікрофлори.
       Вносять її під час основної обробки ґрунтів: восени чи навесні (для піщаних ґрунтів).  Закладати золу потрібно на глибину 8-10 см, без залишків на поверхні, щоб запобігти утворенню ґрунтової кірки. Норма внесення 100-200 грамів (одна гранована склянка – 100 грамів золи) на квадратний метр. Добриво має тривалий результат дії від 2 до 5 років.
      Золу також можна додавати прямо у лунки при саджанні овочевих культур (картоплі, томатів, перцю та ін.), а також у вигляді розчину – 100 грамів золи на 10 літрів води перемішують, і, не чекаючи, поки розчинна частина осяде, поливають рослини у прикущові зони (0,5 літра на одну рослину), уникаючи потрапляння на стеблини та листя, бо це може викликати опіки. Підживлення проводять після поливу.
      Її додають у садильні ями плодових та ягідних культур, а також у пристовбурові кола вишень та слив (раз у 3-4 роки).
      Додавання золи до компосту надає позитивний ефект, це прискорює розкладення  рослинних компонентів,  діяльність мікроорганізмів активується та прискорюється.
      Не можна вносити золу з азотними добривами, свіжим гноєм, аміачною селітрою, сечовиною – це призводить до втрат азоту. Змішування золи з суперфосфатом, фосфоритним борошном та вапном зменшує доступність фосфору для рослини.
      Золу використовують для замочування насіння перед сівбою, на 1 літр води 2 столові ложки золи, настоюють 2 доби, потім проціджують.
      Сухою золою запилюють суницю після цвітіння, томати, ягідники, фруктові дерева, що дозволяє зменшити зараження сірою гниллю. Роблять це по росі, або заздалегідь обприскавши рослини водою. Також для боротьби зі шкідниками використовують розчини, до складу яких входить зола – 300 грамів просіяної золи заливають 10 літрами гарячої води та доводять до кипіння. Відвар настоюють, проціджують. Перед використанням розводять водою до 10 літрів та використовують для обробки.
      Зола не втрачає своїх властивостей при зберіганні у сухих приміщеннях (при потраплянні вологи втрачається калій). Вона буде вам доброю помічницею впродовж багатьох років.

Українська